18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу .

Ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок історії — примусову депортацію кримськотатарського народу, розпочату радянським режимом 18 травня 1944 року.

За наказом Сталіна цілий народ був позбавлений своєї батьківщини. За лічені години тисячі родин вигнали з власних домівок, завантажили у товарні вагони та відправили у вигнання. Багато хто загинув ще в дорозі від голоду, холоду та виснаження.

Метою того злочину було не лише фізичне знищення, а й стирання пам’яті про народ:

 Знищувалася культура, мова та історична спадщина.

 Намагалися стерти навіть саме ім'я народу з історії Криму.

Чому ми пам’ятаємо про це сьогодні?

Тому що історична справедливість не має терміну давності. Сучасна політика окупаційної влади в Криму — це продовження тих самих методів тиску: репресії, переслідування активістів та спроби придушити свободу корінного народу.

Сьогодні ми говоримо правду: депортація 1944 року — це геноцид. Вшановуючи пам'ять предків, ми підтримуємо тих, хто бореться за свободу свого народу зараз.

Крим — це Україна. Ми пам’ятаємо, щоб майбутнє було вільним. 

Фото без опису