«ЧОРНОБИЛЬ В НАШІЙ ПАМ’ЯТІ»
26 квітня 1986 року сталася страшна Чорнобильська катастрофа.
Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя. Драматизм чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру. Ядерного удару зазнавали все нові території, небезпека радіоактивного ураження загрожувала масам людей, всьому живому. Трагедія і подвиг Чорнобиля сколихнули світ, викликали до життя хвилю милосердя, бажання мільйонів людей допомогти перебороти спільну біду.
Ми ніколи не забудемо тих, кого не можна забути поіменно, а саме: Петро Злат’єв, Олександр Попов, Микола Климак, Олександр Василенко, Микола Євсєєв, Василь Алексєєвець, Володимир Олексієнко, Леонід Ігнатович. Віктор Бєляєв, Сергій Турянський, Олексій Сокур, Володимир Брит, Анатолій Мерзляков, Григорій Гузар, Віктор Сазонов та Леонід Харченко. Ми згадали і спробуємо надалі не забувати про них, бо коли вмирає пам'ять про минуле, це минуле може повторитись.
У кожного часу свої герої. Земляки-ліквідатори, які в ті страшні хвилини опинилися на місцях, позначених смертю і болем. Вони не озиралися, не ховалися за інших. У самому пеклі аварії вони виконали свій обов’язок, вижили і разом з нами, а саме: Реут Юрій Олександрович, Фурман Віктор Степанович, Герега Олександр Станіславович, Волошин Олександр Петрович, Янке Володимир Володимирович, Ювженко Юрій Олександрович, Вознюк Петро Іванович, Корнійчук Микола Миколайович, Козловський Станіслав Феліксович, Захарченко Іван Миколайович, Афанасьєв Микола Іванович, Лісаков Олександр Олегович, Зінченко Віктор Опанасович, Луценко Олександр Васильович, Небога Валерій Анатолійович, Карпук Людмила Василівна, Щербина Сергій Вікторович, Костенко Віктор Тихонович, Поповійчук Василь Іванович, Коваль Стефан Іванович, Журавльов Володимир Васильович та Козак Михайло Дмитрович.
Багато уроків дав нам Чорнобиль: це й урок недбалості й безвідповідальності, це й урок милосердя та професійної чесності, це урок людського героїзму та відваги.
Відтоді минуло вже майже 34 роки.... Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, а ті, що могли ніколи не народитися після 1986 року, народились, живуть і вчаться творити прекрасне.
Шановні ліквідатори! Бажаємо Вам міцного здоров'я, особистого щастя, яскравих успіхів та здійснення найзаповітніших мрій. Нехай кожен день буде осяяний високим злетом душі, а добре самопочуття і гарний настрій стануть запорукою Вашого процвітання. Миру, злагоди, шани, любові та достатку у вашому домі!
