З глибоким сумом та скорботою в серці повідомляємо, що у боротьбі за свободу та незалежність України загинув наш земляк, житель селища Чаплинка - Кулик Артем.

Із юних років Артем захоплювався футболом: серйозно займався спортом, грав на професійному рівні та виступав за місцеву команду рідного селища. Він мав багато планів на майбутнє, мріяв, прагнув розвиватися та будувати своє життя.

Після закінчення школи у 2021 році Артем вступив до Львівської академії сухопутних військ.

У 2023 році через війну родина Артема була змушена залишити рідний дім і переїхати до Білогородської громади, оселившись у селі Шевченкове разом із земляками. Це стало важким випробуванням для всієї родини, але Артем не зламався — він обрав шлях захисту своєї країни.

У червні 2025 року, після завершення навчання, він свідомо залишився на службі у Збройних Силах України та був направлений до 210-го окремого штурмового полку у Києві.

Артем служив командиром штурмового взводу батальйонно-тактичної групи. Рідним він казав, що займається документацією, оберігаючи їх від зайвих тривог.

Виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку — поблизу рідного краю.

За відданість присязі, мужність і сумлінну службу був нагороджений численними відзнаками, зокрема й на державному рівні.

Під час служби зазнав двох поранень, але щоразу після відновлення повертався до строю — до побратимів і виконання свого обов’язку.

11 квітня 2026 року Артем загинув під час виконання бойового завдання.

Йому назавжди 22 роки.

Його життя було коротким, але сповненим гідності, сили духу та щирої любові до України.

Для нашої громади це не просто втрата — це глибокий особистий біль. Ми втратили свого земляка, мужнього Захисника, який віддав життя за нашу свободу.

У скорботі залишилися мама Оксана, сестра Юлія, рідні, друзі та побратими — всі, хто знав і любив Артема.

Артем назавжди в строю Небесного війська.

Вічна і світла пам’ять.

Фото без опису