З 07 по 14 жовтня на території Чаплинської ОТГ проходить «Дієвий тиждень боротьби з гризунами»
Шановні землекористувачі, землевласники та сільгоспвиробники Чаплинської громади!
Цьогоріч на Херсонщині в тому числі і Чаплинському районі спостерігається зростання чисельності гризунів через сприятливі для них погодні умови. Вони заселяють зерносховища, продовольчі склади, різні господарські приміщення, поля та городи.
У зв’язку з цим Херсонською обласною державною адміністрацією 06 жовтня 2020 року №1-з затверджено план заходів щодо забезпечення боротьби по знешкодженню мишоподібних гризунів на території сільськогосподарських угідь Херсонської області.
В рамках заходів передбачено проведення в області з 07 жовтня до 14 жовтня 2020 року «Дієвого тижня боротьби з гризунами», який полягає у застосуванні одночасних системних заходів з дератизації сільськогосподарських угідь та складських приміщень, із залученням виробників засобів боротьби з гризунами. Тому, просимо всіх сільгоспвиробників протягом тижня провести дератизаційні заходи по знешкодженню гризунів, відповідно до РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО БОРОТЬБИ З МИШОПОДІБНИМИ ГРИЗУНАМИ, що додаються.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО БОРОТЬБИ З МИШОПОДІБНИМИ ГРИЗУНАМИ
Мишоподібні гризуни – збірна назва дрібних шкідливих гризунів родини хом’яків (Cricetidae) і мишей (Muridae). Ця група об’єднує багато родів і видів гризунів, які відрізняються між собою розміром і формою тіла, будовою зубів, характером живлення, розмноженням та іншими ознаками.
Всі вони живляться рослинним кормом, дуже плодючі, здатні мігрувати з одного поля на інше в пошуках їжі. Щороку мишоподібні гризуни заселяють сільськогосподарські угіддя і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, багаторічних трав, просапних і овочевих культур, а також плодових насаджень.
В останні роки внаслідок застосування поверхневого обробітку ґрунту або використання технологій No-till, нехтування зяблевою оранкою та втрат врожаю при збиранні спостерігається масове розмноження гризунів. Оскільки мишоподібні гризуни облаштовують свої гнізда на глибині 15-35 см, для боротьби з ними бажано проводити оранку з оборотом скиби на глибину 25–30 см. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок, і при цьому гине близько 70–75% гризунів.
Застосування біологічних та хімічних принад у боротьбі з мишоподібними гризунами дієві тільки при температурі повітря не вище 20-25 о С. Бактерії тифу гинуть при таких температурах, а застосування родентицидів не є ефективним у зв’язку з тим, що у шкідника є достатня харчова база. Чисельність загиблих тварин не перевищує 10-12%, що при високому потенціалі плодючості шкідника майже непомітно.
Тому на сьогодні найефективнішім є використання агротехнічних заходів боротьби.
Бактерії мишачого тифу мають сувору специфічність для мишоподібних гризунів і безпечні для людини, тварин та птахів. З моменту зараження до появи перших ознак захворювання (інкубаційний період), у мишей і полівок проходить від 3 до 6 діб. Перша ознака захворювання – неспокій, гризуни можуть залишати заселені місця, потім стають млявими, втрачають інстинкт самозахисту і самозбереження - слабко реагують на наближення людини. Надалі стають малорухливими, впадають в стан заціпеніння і гинуть. Тривалість захворювання становить від 5 до 16 днів, а іноді смерть настає через більш тривалий час – до 30 днів. Епізоотія серед гризунів триває від 1 до 2 місяців і поступово згасає. Норма використання –3- 5 г в нору або 1,0- 2,0 кг/га на зернових культурах, пасовищах, садах та 3,0-4,0 кг/га у посівах багаторічних трав. Для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини. У місцях сезонного скупчення гризунів, за умови високої чисельності мишоподібних гризунів, швидко спалахує епізоотія і створюються стійкі вогнища інфекції, за рахунок контактів хворих зі здоровими особинами. Ніякого відлякувального ефекту бактеріальна принада не викликає.
Ефективним у боротьбі з гризунами також є застосування родентицидів, дозволених до використання в Україні згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів.
Більшість хімічних засобів для боротьби із гризунами – це приманки, що потребують попереднього приготування. Працювати з ними слід дуже обережно, дотримуючись техніки безпеки.
До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами
Виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами особами, які не мають допуску ЗАБОРОНЕНО!!!
Допуски (посвідчення) видаються посадовими особами управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на підставі отриманих заяв на проведення навчання після проведеної спеціальної підготовки та медичної книжки (довідки) з висновком медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров'я працівника. Допуски (посвідчення) видаються безкоштовно.
Адміністрація підприємства, установи, організації, господарства зобов'язана надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання з охорони праці.
Готувати і застосовувати отруєні принади дозволяється тільки спеціально підготовленим бригадам, за рецептурою та у відповідності з інструкціями зазначеними на етикетці до препарату.
Споживання гризунами харчової основи отруєних приманок в значній мірі залежить від складу і великої кількості кормів в звичних для них умовах проживання.
Отруєна харчова приманка (отрутоприманка) - суміш отрути з харчової основою. Для додання певних властивостей (форми, кольору) до складу отруєних харчових приманок можуть бути додані допоміжні компоненти: парафін - для стійкості у вологих умовах; люмінофори та барвники - для виділення і застереження; атрактанти - для приваблення і інші. Отруєні харчові приманки для різних видів гризунів слід підбирати з урахуванням їх харчових переваг.
На об'єктах з однорідною кормовою базою найбільш бажаною є харчова основа, яка поповнює нестачу окремих компонентів раціону гризунів. На площах, де шкідник харчується їжею, до складу якої входять насамперед вуглеводи спостерігається нестача, насамперед, білка. А тому до складу харчових принад можна додавати м’ясний або рибний фарш, сало, сир, подрібнені бобові культури, горіхи.
Стандартні рецепти готуються в спеціальному приміщенні, що має спеціальні пристрої для змішування їх компонентів. Отруєні приманки рекомендується використовувати в день виготовлення. Заготовлювати приманки на основі продуктів про запас, особливо влітку, не слід, тому що вони швидко псуються. Принади з каші, хліба з м'ясним або рибним фаршем приваблює шкідника влітку 1-2 доби. Варені овочі, фрукти, різана морква в умовах тепла й вологості привабливі не більше 3 діб. Принади з зерна, крупи, цукрової крихти з додаванням рослинної олії зберігають здатність для вживання влітку до 4-5 діб.
В якості харчової основи, в складі отруєних харчових приманок з використанням отрут гострої дії, рекомендується застосовувати такі продукти і їх суміші:
- для польових, лісових мишей - дрібно розкришений хліб з 3% рослинного масла; кашу; суміш дрібноподрібнених круп (пшениці, вівсянки, ячменю, проса) з додаванням соняшникової або іншої олії; злегка підсмажене подрібнене зерно або борошно;
- для полівок - подрібнену моркву, стиглі помідори, кавуни та інші овочі і фрукти, воду з цукром, згущеним молоком, пиво.
За типом дії отрути, які використовуються в Україні для знищення гризунів за допомогою харчових приманок, найбільш ефективні отрути хронічної дії (антикоагулянти). До отрут хронічної (кумулятивної) дії відносяться антикоагулянти. При одноразовому попаданні в організм гризунів невеликих кількостей цих отрут симптоми отруєння практично не виявляються, однак при багаторазовому споживанні їх токсичність різко зростає, викликаючи зниження рівня протромбіну, крововиливи і загибель гризунів.
Принади з отрутами кумулятивної дії з'їдаються гризунами охоче і багато разів, До антикоагулянтів, дозволених до застосування в Україні, відносяться бродіфакум, ізопропілфенацин, флокумафен, бромадіолон - це отрути антикоагулянтної дії, які при потраплянні в організм гризунів порушують утворення вітаміну К1, за участю якого виробляються білки протромбінового комплексу. Гризуни, поїдаючи отруєну приманку, отримують смертельну дозу препарату протягом 1-2-х діб. Через добу після вживання летальної дози антикоагулянту рівень згортання крові у гризунів різко сповільнюється, і підвищення проникності судин викликає загибель організму від кровотечі. Загибель гризунів настає через 3-7 доби.
Отруєну приманку готують шляхом змішування засобу бромадіолон та бродіфакум, 0,25% ,з доброякісними харчовими продуктами (очищене зерно, крупа, гранульований комбікорм тощо) в співвідношенні 20 г концентрату на 1 кг готової приманки. У разі додання інших компонентів , а саме: фаршів, олії, сало тощо слід ОБОВЯЗКОВО враховувати кількість доданих препаратів. Загальна чисельність складу повинна складати 980 г + 20 г препарату на 1 кг принади. Використання препаратів з порушенням норм витрати призводить до неефективного застосування принад та:
- у разі збільшення кількості препарату – появи гіркоти у принадах;
- у разі зменшення – відсутності очікуваної ефективності. Концентрація отрути в приманці знижена до порога смакової чутливості, коли шкідники практично не відчувають гіркоти, що не викликає у гризунів настороженості і вони повторно поїдають отруєну приманку в тих же кількостях аж до самої загибелі.
Приклад виготовлення принад для мишей з розрахунку на 1 кг принади:
Каша з суміші круп – 940 г
Сало, будь який фарш – 10 г
Смажене подрібнене насіння соняшнику – 20 г
Олія соняшникова - 10 г.
Концентрат бромадіолону або бродіфакуму – 20 г.
Приклад виготовлення принад для полівок з розрахунку на 1 кг принади:
Суміш овочів подрібнена – 940 г
Сало, будь який фарш – 10 г
цукор -10 г
молоко -10 г
Олія соняшникова - 10 г
Концентрат бромадіолону або бродіфакуму – 20 г
У разі виникнення питань необхідно звертатись до Управління фітосанітарної безпеки у м. Херсон за адресою вул. Старообрядницька буд. 34, тел. 0552-26-36-13 або до державних фітосанітарних інспекторів у районах.
