Вимоги безпеки при виконанні газонебезпечних робіт (у замкненому просторі)

Дата: 13.06.2019 10:49
Кількість переглядів: 3346

Роботи у замкненому просторі відносять до газонебезпечних робіт, тому що під час їх проведення ймовірна або не виключена можливість виділення в робочу зону вибухонебезпечних чи шкідливих парів, газів, інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння в кількостях, що перевищують гранично допустиму концентрацію.

При недостатності кисню або за наявності токсичних чи горючих газів може утворитися небезпечне повітряне середовище. Дане середовище може виникнути і від викидних газів установок та автотранспортних засобів, через розкладання осаду у каналізаційному колекторі, витоку газу з газопроводу, корозії металоконструкцій, присутності бензину та різноманітних відходів виробничих підприємств. Робота, що проводиться у замкненому просторі, може зробити цей простір ще більш небезпечним.

Кожне підприємство, яке у своїй діяльності виконує роботи, пов’язані з оглядом, чищенням, ремонтом обладнання, комунікацій, у тому числі роботи всередині ємностей (апарати, сушильні барабани, реактори, резервуари, цистерни та інше аналогічне обладнання, а також колектори, тунелі, колодязі, приямки тощо), при проведенні яких є або не виключена можливість виділення в робочу зону вибухових, пожежонебезпечних, шкідливих парів, газів та інших речовин, які можуть бути причиною вибуху, займання, викликати шкідливий вплив на організм людини, а також роботи при недостатньому вмісті кисню (далі - газонебезпечні роботи), повинне отримати згідно статті 21 Закону України «Про охорону праці», Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107, дозвіл в органах Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Газонебезпечні роботи, у тому числі роботи, пов’язанні з перебуванням людей всередині ємностей та іншого обладнання, повинні проводитись у тому випадку, коли вони не можуть бути механізовані, автоматизовані або проведені без посередньої участі людей. Виконувати ці роботи, як правило, необхідно у світлий час доби.

З метою запобігання нещасним випадкам під час виконання робіт в замкнутих просторах (колодязях, камерах, колекторах, люках тощо) необхідно:

  •  розробити та затвердити роботодавцем перелік газонебезпечних робіт;
  •  залучати до виконання газонебезпечних робіт осіб, яким виповнилось 18 років, які пройшли медичний огляд в установленому порядку та не мають противопоказань до виконання даного виду робіт, пройшли навчання та перевірку знань щодо безпечного виконання робіт, вміють застосувати індивідуальні засоби захисту та надати при необхідності долікарську медичнудопомогу;
  •  кожну газонебезпечну роботу слід проводити за нарядом-допуском;
  •  забезпечити проведення цільових інструктажів працівникам, які виконують роботи за нарядом-допуском;
  •  забезпечити постійний контроль повітряного середовища під час виконання робіт; обмежити виконання робіт у разі несприятливих метеорологічних факторів.

Замкнуті простори є дуже небезпечними, оскільки вони, як правило, зовсім не призначені для роботи. Зазвичай вони мають зменшений отвір (люк) і характеризуються певним обсягом повітрообміну із зовнішнім середовищем, який буває або дуже низьким, або ж зовсім відсутнім. Саме відсутність повітрообміну робить цей простір придатним для зберігання або переміщення різних матеріалів (рідини, сипучих речовин тощо). На жаль, така ж ознака впливає і на поширення в просторі небезпечних атмосфер.

Перед початком роботи відповідальній за роботу особі необхідно видати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки, у якому визначається обсяг та склад робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичність аналізів повітряного середовища та засоби захисту працівників.

Порушення в організації виконання цих робіт нерідко стають причинами нещасних випадків.

Наряд-допуск на виконання робіт у замкнутому просторі затверджується посадовою особою підприємства та підписується відповідальною особою за організацію безпечного виконання робіт.

Наряд-допуск видається на термін, необхідний для виконання передбаченого обсягу робіт. Заборонено на свій розсуд змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом-допуском. Не можна входити у замкнутий простір, не отримавши попередньо вказівок від керівника робіт і не маючи письмового дозволу на вхід або на виконання робіт, та поки компетентна особа не упевниться, що це безпечно.

Для контролю повітряного середовища через короткі інтервали часу необхідно забезпечити відповідним приладом та навчити працівника, як слід здійснювати вимірювання наявності та рівнів шкідливих речовин у середовищі та забезпечити інструкцією з експлуатації приладу.

Для видалення і розрідження небезпечних газів та забезпечення припливу свіжого повітря повинна бути влаштована система примусової вентиляції. Контроль стану повітряного середовища має продовжуватись у процесі всієї роботи, і при відповідній вказівці керівника робіт працівник зобов’язаний негайно залишити замкнутий простір.

Сама підготовка робочого місця і допуск бригади до роботи полягає в перевірці повноти виконання необхідних заходів щодо підготовки робочих місць, зазначених у наряді. Допуск потрібно проводити після перевірки робочого місця. Допускач має: провести інструктаж; зазначити межі робочого місця і підходи до нього; показати, яке найближче до робочого місця устаткування залишається під тиском, під дією високої температури, є вибухонебезпечним тощо.

Перевірку підготовки робочих місць і допуск до роботи за нарядом потрібно оформляти підписами допускана, керівника робіт і виконавця робіт у відповідних рядках наряду. Перевірка посвідчень членів бригади, інструктаж і допуск до роботи мають бути проведені керівником робіт. Якщо виявиться, що в когось із працівників термін чергової перевірки знань правил безпеки минув, їх слід вивести зі складу бригади.

З моменту допуску бригади до роботи і під час проведення робіт з метою контролю за дотриманням правил безпеки, виконавець робіт здійснює нагляд. Виконавець робіт має увесь час перебувати на місці проведення робіт. Навіть короткочасне залишення членами бригади місця проведення робіт допускається тільки з дозволу виконавця робіт, який до повернення осіб, що пішли, чи до встановлення місця, де вони перебувають, і попередження їх не має права йти разом із бригадою з місця роботи. Керівник робіт, оперативні працівники зобов’язані періодично, але не рідше ніж два рази за робочу зміну перевіряти, як члени бригади виконують вимоги правил безпеки.

Жоден із членів бригади не має права після закінчення перерви ставати до роботи самостійно. Після закінчення перерви виконавець робіт зобов’язаний повторно перевірити підготовку робочого місця і провести допуск бригади без оформлення в наряді.

Для виконання робіт у закритих просторах кількість працівників повинна бути не менше трьох чоловік. При цьому два робітники, які знаходяться поза зоною закритого простору, повинні страхувати безпосередніх виконавців робіт за допомогою рятувальної мотузки, яка прикріпляється до рятувального пояса, та бути готовими виконати дії з порятунку працівника, який знаходиться у ємності чи колодязі та надати допомогу.

Забороняється відволікати на інші роботи страхуючих робітників до тих пір, поки працівник у закритому просторі не вийде на поверхню.

Працівники, які виконують роботи у замкненому просторі мають бути забезпечені контрольно-вимірювальними приладами та сигналізаторами шкідливих та небезпечних факторів навколишнього середовища – лампами ЛБВК, газоаналізаторами, протигазами ПШ-1, ГІШ-2, рятувальними поясами, рятувальними мотузками та ін.

Необхідно пам’ятати! Спуск людей до колодязя дозволяється тільки у шланговому або ізолюючому протигазі. Виконувати роботи у замкнених (обмежених) просторах повинна бригада не менш ніж з трьох працівників. Відкриті каналізаційні колодязі повинні бути огороджені з метою запобігання потрапляння до них людей, тварин або наїзду транспортних засобів. Під час спуску в колодязь, гноєзбірник або робочий канал, виконуючий роботу повинен надіти запобіжний пояс зі страхувальною мотузкою, яку повинен весь час тримати інший працівник, що знаходиться на поверхні. Інколи газ неможливо повністю видалити з колодязя, у таких випадках працівник повинен кожні 10 хвилин виходити на поверхню та відпочивати 20 хвилин.

Під час робіт всередині споруд каналізаційної мережі категорично забороняється застосовувати відкритий вогонь, палити, запалювати сірники, перевіряти наявність газу підпаленим папером.

Перед початком робіт у каналізаційних колодязях, відстійниках, зливних ямах необхідно провести аналіз загазованості на наявність шкідливих та небезпечних речовин та при необхідності забезпечити їх вентиляцію (перед спуском у колодязь необхідно упевнитись у відсутності шкідливих газів за допомогою переносного газоаналізатора або опусканням запаленого шахтарського ліхтаря).

Через недостатній вміст кисню можна втратити свідомість, а отруйний дим здатний додатково викликати почуття запаморочення та нудоти, гази можуть зайнятися або вибухнути.

Небезпечні фактори у замкнутих просторах:

  •  низький рівень вмісту кисню;
  •  вогненебезпечне або токсичне середовище;
  •  слизька поверхня;
  •  перешкоди вільному переміщенню;
  •  слабка освітленість і погана видимість;
  •  вплив електричного струму;
  •  висока температура повітря;
  •  підвищений шум;
  •  радіоактивні матеріали;
  •  біологічно-шкідливі речовини;
  •  ризик інфекційного захворювання.

Ризики здійснення робіт в умовах замкнутого простору:

  •  обмежений вхід або вихід з місця виконання робіт;
  •  довготривале перебування працівника при виконанні робіт в замкнутому просторі;
  •  обмеження в русі при переміщенні людей;
  •  недостатній або ускладнений повітрообмін;
  •  наявність загазованості у замкнутому просторі;
  •  пожежа, вибух, займання ЛЗР;
  •  вплив шкідливих і забруднюючих речовин;
  •  складності екстреного покидання робочої зони;
  •  складності комунікації з групою зовні;
  •  падіння з висоти.

До профілактики ризиків в умовах роботи в замкнутих просторах відноситься:

  •  визначення всіх просторів і об’єктів на підприємстві, які можна віднести до замкнутого простору;
  •  визначення найбільш характерних профілактичних заходів в залежності від частоти роботи на об’єкті і його специфіки;
  •  проведення відповідних інструктажів, характерних для кожного виду робіт;
  •  всебічне забезпечення працівників усім необхідним для виконання конкретних робіт;
  •  використання повірених, відкаліброваних та перевірених приладів контролю;
  •  вибір необхідних засобів захисту органів дихання;

навченість працівників спеціальним методам роботи та вміння користуватися спеціальним обладнанням;

  •  постійний контроль середовища, в якому проводяться роботи.

Запобіжні заходи при роботі у резервуарах та у замкнутому просторі:

  •  розробка інструкції для ведення робіт в замкнутому просторі, характерних для підприємства;
  •  уточнення порядку підготовки та безпечного проведення робіт відповідно до конкретних виробничих умов;
  •  проведення протиаварійних тренувань з персоналом, який виконує роботи в замкнутому просторі;
  •  систематичне спостереження за станом об'єктів.

Не можна працювати в замкнутому просторі поодинці. Ніколи не слід покладатися на свої органи відчуттів, намагаючись визначити, чи небезпечне повітряне середовище. Ні в якому разі не треба позбавлятися від диму і газу за допомогою чистого кисню. Якщо поблизу є джерело займання, є ризик опинитися охопленим полум’ям.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано